У 1777 р. на лвому берез Днпра розпочато будвництво мста, названого Катеринославом, котре з 1783 р. стало центром Катеринославського намсництва. Роком пзнше будвництво мста перенесено на правий берег на мсце поселень Стар Нов Кодаки та Половиця.
У 1793р., згдно з указом Катерини ¶¶ про лквдацю Сч, територя област увйшла до складу Катеринославського намсництва Росйсько мпер.
Найбльша хвиля колонзац припада на кнець XV¶¶¶ст., коли за наказом Катерини ¶¶ була зруйнована Сч. На мсц давнх запорозьких поселень, грецьких колонй, турецьких фортець стали виникати нов мста.
З середини XV¶¶¶ст. починаться мперська колонзаця Сч. У 1753р. попри протести запорожських козакв, велика частина хнх земель була надана для поселення православних сербв, як утворили колоню пд назвою Сло Ђяносербя.
У липн 1635 р. на правому берез Днпра було побудовано польську фортецю Кодак, здобуття яко козаками поклало початок вйськовим перемогам у Нацонально-визвольнй вйн укранського народу. Слобода Кодак за часв Ново Сч (1734ЂЂЂ75 рр.) була адмнстративним центром Кодацько паланки. На печатц Кодацько паланки з документв 1770 р. було зображено коня, що бжить, над ним перехрещен стрла та шабля, обабч -зрка пвмсяць.
Нове заселення по Ђязане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV-XVI столттях. Територя Днпропетровщини входила до складу земель Вйська Запорозького. З восьми Запорозьких Счей пЂЂЂять були на територ област.
У VI-VIIIст. на берегах Днпра в межах област виникають перш осел лтописних сло Ђян. У перод Кивсько Рус (IХ-ХII столття н.е.) по рчц Орел проходив кордон з землями кочвникв. Монголо-татарська навала спустошила Приднпро Ђя. Ця територя дстала назву «Дикого поля».
Днпропетровська область - Символка Приднпров'я - «Патентбюро»
Комментариев нет:
Отправить комментарий